Віктор Васильович з мамою Наталією Михайлівною і батьком Василем Семеновичем
Дідусь – Семен, бабуся Меланія, батько Василь і його сестра Катерина
За те, що ми з'явилися на світ
І шлях в життя вторований не марно,
Що не зів'яв наш славний родовід,
За все на світі дякуєм вам, мамо.
Як тебе зустріну в зелен-гаї,
Все довкілля раде, що ти є!
І душа від щастя оживає,
І земля ріднішою стає.
А гай цвіте, а гай бринить,
Цілющим зіллям споєний
Повітря чисте аж дзвенить
На пахощах настояне
Віктор Васильович Геращенко із дружиною Меланією Єгорівною
Яке це щастя жити і кохати,
Жаданим, рідним буди у сім’ї
І повсякчас друг друга шанувати,
І берегти традиції свої
Яке це щастя мати щедре серце,
Що гоїть душу стомлену мою,
Яка на зустріч радісно озветься
І заспіва, мов пташка у гаю
Яке це щастя жити без розлуки,
Дітей ростити, рід свій берегти.
Щоб повнивсь він на голосистих внуків,
Готових завжди людям помогти.
Віктор Васильович із дружиною Меланією Єгорівною, донькою Наталею, онуками Дімою та Колею
80 погожих світлих осеней
Дарують Вам життя
І неба ніжну просинь.
Нехай ще довго час земний триває -
Поезія ж ніколи не згасає.